Так, біль – це він, а не вона…
І річ не в тому, що то – мова…
Ніяких втом, лише умови,
Що не образа - то стіна
На згадку спільний водограй
Лишиш, і знову – до шпаківні,
Та я собі удам все рівно,
Що то був рай,… та що за рай?
Пашіє сонце у очах …
Я так молив, я так молився,
І злив, і сам на себе злився,
Лиш тінь тримаючи в руках.
Я в тебе душу переклав,
Але його! щоразу очі…
Я забуваю, що я хочу,
І хто мене в тобі тримав.
Я б загубився у очах
Твоїх, щоб вічно там лишитись,
Аби щораз промінням литись
До рук, що на твоїх плечах.
Прочитано 23564 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Четыре реки. Часть-2 - Ирина Ефименко Автор: Visla Isaeva (псевдоним автора)
Ссылка на источник: http://revelations.ucoz.net/blog/chetyre_reki_2_chast/2015-04-30-7
Для оформления книги использована картина христианской художницы Dolores Develde с ее личного письменного разрешения.
Ссылка: https://www.facebook.com/doloresdevelde/media_set?set=a.2045198244650.2103112.1085190801&type=3
The book not for sale!
